СТРАТУЛАТ Т.В.

 Нікопольське педагогічне училище

Державного вищого навчального закладу

 «Криворізький національний університет»

 

СУТНІСТЬ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ

 

По мірі інформатизації нашого суспільства, в міру його входження в світову спільноту наростає потреба в навчанні й вихованні дітей, здатних жити у сучасному суспільстві, які вміють спілкуватися й взаємодіяти, і мають цілісне уявлення про світ та його інформаційну єдність. Сучасне суспільство зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, ухвалювати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що постійно змінюються. Впровадження методу проектів в освіту не є новою  або революційною ідеєю. Метод проектів отримав розвиток тому, що викликає інтерес у студентів. Добре організований проект стимулює студентів до активних досліджень і розвитку критичного мислення та мислення вищих рівнів [2].

Актуальність методу проектів значно зростає в умовах переходу сучасної системи освіти до компетентнісного підходу, що передбачає виховання та розвиток компетентнісної особистості, здатної діяти осмислено, орієнтуватись у мінливому навколишньому світі, із сформованими цінностями. Впровадження методу проектів відповідає соціальному замовленню суспільства, що стрімко змінюється і вимагає кардинальних змін у системі освіти [1].

Основна мета проектного навчання - формування в студентів теоретичної бази знань з інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у студентів основ інформаційної культури. Завдяки використанню методу проектів цієї мети можна досягти на більш високому рівні.

Головні умови організації роботи над проектом:

·      знання викладачем особливостей проектної методики, усвідомлення широких можли­востей розвитку студентів у процесі проектної діяльності;

·      навчання студентів володінню технологією проектної діяльності (уміння визначати мету, задачі, бачити предмет досліджен­ня, визначати гіпотезу, планувати власну діяльність і діяльність своїх товаришів);

·      здатність чітко, систематично виконувати сплановану роботу, що є неодмінною умо­вою для розвитку студентів у процесі реаліза­ції проекту;

·      прагнення студентів брати участь у роботі над проектом;

·      визначення рівня оволодіння знаннями з предмета й загальнонавчальними інтелектуальними уміннями;

·      доводити проект до кінця, поетапно узго­дивши проміжні результати з викладачем;

·      наявність інформації щодо роботи над про­ектом.

·      Основні вимоги до використання методу проектів

·      наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає до­слідницького пошуку для її розв'язання;

·      практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

·      визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних проектів;

·      визначення базових знань із різних областей, необхідних для роботи над проектом;

·      структурування змістовної частини проек­ту (із зазначенням поетапних результатів);

·      використання дослідницьких методів: ви­значення проблеми, завдань досліджен­ня, які випливають із проблем, висунення гіпотези щодо їх розв'язання, обговорен­ня методів дослідження, оформлення кін­цевих результатів, аналіз отриманих да­них, підбиття підсумків, коригування, ви­сновки;

·      результати виконаних проектів пови­нні бути матеріальними, тобто оформле­ними у визначений спосіб (відеофільм, комп'ютерна газета, презентація тощо).

На початку семестру проаналізувавши можливості навчального матеріалу з інформатики щодо використання проектної технології, створюю банк можливих типів проектів під час вивчення певних тем.

Найефективніші в навчальному процесі такі типи  проектів:

·      творчі;

·      соціальні;

·      дослідницькі;

·      рольові;

 Над проектом студенти працюють протягом заняття, переважно в групах (міні-проекти), або протягом вивчення певної теми. Робота над проектом складається з декількох етапів:

·      підготовчий;

·      дослідницький;

·      реалізація проекту;

·      захист проекту.

Якщо студенти не залучені до  активної діяльності, то будь-який змістовий матеріал викличе в них споглядальний інтерес до предмета, що не буде  пізнавальним інтересом. Щоб підвищити мотивацію, розбудити в студентах активну діяльність, їм потрібно запропонувати цікаву і значущу проблему. Метод проектів дозволяє студентам перейти  від одержання готових знань до їх усвідомленого набуття. Як у будь-якій медалі є два боки, так метод проектного навчання має для студентів свої плюси та мінуси [3].

Так чому є варто займатися проектною роботою? 

-       студенти самі обирають форми, напрямки, види створення проектів;

-       проектна робота заохочує до творчих експериментів, креативного мислення;

-       робота продуктивно з’єднує студентів різних рівнів та здібностей;

-       даний вид роботи дозволяє перетворити просте заняття в справжнє дійство, де студенти яскраво захищають свої проекти.

Отже, перевагами методу проектів є:

·      відсутність готових і однозначних рішень;

·      розвиток навичок самоосвіти і  самоконтролю;

·      розвиток навичок групової діяльності;

·      підвищення інформаційної культури – розвиток навичок пошуку, збору, презентації інформації;

·      створення комфортного навчання за рахунок того, що кожен студент може проявити себе;

·      підвищення мотивації;

·      розвиток самостійності та ініціативи, творчих здібностей, здатності до самооцінки;

·      інтеграція різних предметів.

Однак, у ході роботи над проектом ви можете відчути нестачу необхідних ресурсів. Звичайно процес дослідження теми потребує не тільки часу, але й необхідних матеріалів [4].

До недоліків проектної діяльності можна віднести:

·      проблему суб’єктивної оцінки творчої роботи;

·      переоцінку своїх можливостей і потрапляння в стресову ситуацію через неможливість вкластися у визначені строки;

·      психологічні комунікативні проблеми: поділ групи на «роботяг» та «баласт»;

·      технічні накладки, які можуть вплинути як на процес роботи, так і  на кінцевий результат.

Незважаючи на деякі недоліки, проектна робота якнайкраще вписується в компетентнісний підхід, який включає в себе розвиток у студентів трьох компонентів:

·      уміння працювати з різними джерелами інформації;

·      уміння працювати в групі;

·      уміння працювати самостійно.

Сучасне суспільство вимагає від педагогів пошуку, впровадження нових методів навчання, які значно краще готуватимуть студентів до життя в постіндустріальному (інформаційному) суспільстві. Метод проектів - не тільки навчальна технологія, але і виховуюча, яка сприяє формуванню самостійності мислення, прийняття рішень, відповідальності за свої успіхи та  успіхи своїх товаришів.

 

Бібліографічні посилання

1.  Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. – 2002. - №26. – С.4.

2. Олійник І.П.  Використання методу проектів як один з шляхів формування  комунікативної компетентності/ Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.nmc.od.ua/wp-content/uploads/2013/10/Oliynik.pd.

3. Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2. – С.34-37.