26. May 2016

МОРЕНКО Є. М.

Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету

Імені Олеся Гончара

ВИКОРИСТАННЯ СТУДЕНТАМИСОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ПРИ ПІДГОТОВЦІ

ДО ЗАНЯТЬ З ІСТОРІЇ

Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій потребує відповідної адаптації з боку користувачів ПК. Враховуючи, що у сучасному світі, будь-яка сфера тісно пов’язана з використанням комп’ютерних технологій на виробництві, освіта не стає виключенням. Цей факт робить дослідження взаємозв’язку освіти та використання у ній інформаційно-комунікаційних пристроїв, інтернету та його ресурсів чи не найактуальнішими. Цікаво, що професійний успіх людини сьогодні багато в чому залежить не тільки від ступеню володіння ним персональним комп’ютером та роботою зі звичайними офісними програмами, а і вмінням користуватися інтернетом, пошуком, поштовою скринькою, веб-сайтами тощо. Професійні компетенції суб’єкта освіти безпосередньо мають бути скеровані на опанування навичок роботи із комп’ютером та інтернет, адже вимоги сьогодення такі, що без цих ресурсів освітній процес стає практично неможливим. Повноцінно сформована інформаційна компетентність студента має надавати йому можливість не тільки вільно користуватися Інтернет-ресурсом, швидко знаходити інформацію та відрізняти корисний, об’єктивний, науковий матеріал від потенційно ненаукового, публіцистичного, неперевіреного контенту, а і самостійно створювати інформаційний ресурс, обмінюватися ним з іншими суб’єктами навчання. Користь від такого обміну потребує розробки відповідної методики.

Кожна пересічна людина має вільний доступ до інтернету. Наявність різних гаджетів від ПК до смартфону з вільною точкою доступу до інтернет не є сьогодні предметом розкоші, а звичайною щоденною необхідністю. З одного боку, можна говорити про позитивний вплив цих ресурсів на людину, адже вільний доступ до будь-якої інформації ще 30 років тому був неможливим, але з іншого – це ще зовсім не означає, що користувачі раціонально використовують «подарунок ХХІ століття». Зазвичай у пошукових запитах населення будь-якої країни переважає «інформаційне сміття». Дуже важливою задачею сучасного викладача є вміло сформувати інформаційні компетенції у студентів, розробити методи завдяки яким вони розвивались та формували наступні вміння:

1. Раціональне використання ресурсів мережі Інтернет і сервісів, які вона пропонує:

· швидкий пошук та відбір потенційно корисної інформації;

· критична оцінка відібраної інформації;

· узагальнення, класифікація та синтез отриманої інформації.

2. Використовувати вільний доступ до Інтернет мережі з метою власної освіти та самоосвіти, знайомитися з культурно-історичною спадщиною різних країн, народів, що їх населяють, достойно виступати в якості представників власної культури, країни.

3. Вміння використовувати ресурси сервіси Інтернет для задоволення своїх інформаційних та освітніх інтересів і потреб.

Якщо перша компетентність через свою актуальність, не дивлячись на молодість питання, має вже ряд популярних досліджень, то іншим було приділено не так багато уваги. В той же час ці професійні компетенції заслуговують чи не найбільше уваги, що випливає з наступних досліджень.

Серед студентів Дніпропетровського педагогічного коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара було проведено анонімне опитування, у якому взяли участь 358 студентів. Студентам було поставлено 5 коротких питань стосовно інтернету, мети перебування у інтернет-середовищі та основного місця їх перебування у цьому середовищі. Після опитування було отримано наступні результати: більше 77% студентів заходять у мережу частіше ніж три рази на добу, 67% опитаних зазначили, що завжди використовують інтернет ресурс для підготовки домашнього завдання, в той же час 53% студентів зазначили, що кожного дня більше 3-ох годин на добу проводять у соціальних мережах, скоріше за все соціальна мережа, у якій вони перебувають – «Вконтакте.ру», так як за свідченням опитаних цією мережею щодня користується 89,6%. І лише 5,1% опитаних ніколи не використовували соціальні мережі з метою навчання, в той час як більшість студентів – 68,4% використовує інформацію, що є у соціальних мережах з метою навчання, а ще 26,5% мають спеціальні групи, де присутній такий обмін.

Це дослідження наштовхує на наступні висновки: по-перше, тотальна більшість студентів є користувачами інтернету, який вони відвідують кілька разів на добу; по-друге, левова частина цих «відвідин» припадає на соціальну мережу – «Вконтакте», де вони спілкуються, дивляться відео, слухають музику, читають новини; по-третє, студенти часто використовують соціальні мережі під час підготовки домашніх завдань. Володіючи такими висновками, можна створити середовище, яке б надавало можливість збільшити освітню частку проведеного часу студентом в інтернеті, а саме у соціальній мережі, якій вони приділяють найбільше уваги.

Соціальна мережа «Вконтакте» є одним з повноцінних видів сучасного спілкування між людьми, а зокрема – підлітками. Вона обладнана рядом цікавих функцій, які роблять це спілкування більш емоційним, цікавим та інтерактивним. Особливої уваги заслуговують «спільноти» соціальної мережі, вони фактично є віртуальним аналогом груп, клубів чи гуртків, які ми відвідаємо у реальному житті. «Спільноти» об’єднують користувачів мережі по їх інтересам і можуть мати різний характер: розважальний, інформативний, освітній, мистецький тощо. У користувачів «Вконтакте» є вільний доступ до абсолютно різноманітних спільнот-гуртків, з яких вони переглядають фільми, черпають новини і, як не дивно, навчаються. Є спільноти, які готують школярів до здачі ЗНО, де вони не тільки можуть отримувати інформацію, скачувати підручники та користуватися посилання на корисні інтернет-ресурси, а і самостійно додавати інформацію, яку попередньо редагує керівник спільноти, що заснував її. Учасники таких спільнот можуть створювати обговорення з незрозумілих чи спірних питань, просити допомоги тощо. Цікаво, що така мережа дає можливість спілкуватися не тільки зі своїми одногрупниками чи однокласниками, а й отримувати відповіді від суб’єктів навчально процесу з усього світу. Чим же так спільноти можуть бути корисними викладачам чи вчителям? Розглянемо на прикладі створення подібної спільноти з історії.

Для того, щоб створити свою власну спільноту, достатньо бути користувачем соціальної мережі. Якщо ви таким не є, то зареєструватися можна у будь який час за адресою «vk.com». Кожен власник сторінки має доступ до спільнот, що відображається у меню зліва:

Крім того, можна бути не тільки учасником, а і творцем спільноти. Для цього необхідно у меню згори натиснути кнопку «Створити спільноту». Далі з’являться прості інструкції, слідуючи яким, Ви станете керівником спільноти чи гуртка, насичуючи їх будь-якою інформацією, в тому числі і освітньою.

Виберіть відповідну назву (мал. 1), вкажіть, що це буде група, заповніть опис спільноти та оберіть її тематику (мал. 2).

Мал. 1 Мал.2

Після створення розпочніть її використання, натиснувши у меню зліва «Мої спільноти» і перейдіть на вкладку «Керування» (мал.3) .

Мал.3

Які є можливості у спільноти і чим вони можуть бути корисні у навчанні розглянемо на прикладі групи «Історія»(Мал. 4).

Мал.4

Статус спільноти інформує про те, що на сьогодні є актуальним для її учасників, які відображаються у боковій панелі, можуть вільно долучатися до неї чи бути запрошені керівником групи. Статус транслюється у новинах всіх членів гуртка, які підписані на нього. Для комунікації із студентами доцільно створювати обговорення, де можливо піднімати проблемні питання, що виникли під час виконання завдань, проектів, тощо. Під час обговорення інформацією користуються не тільки ті, хто задав відповідне питання, а й всі інші учасники групи, у кого виникали подібні проблеми.

Одним з найцікавіших блоків, що містяться відразу на титульній сторінці вашої групи є «Новини», які мають гіперпосилання. У «Новини» можна додавати посилання на підручники, які Ви рекомендуєте до використання на своїх заняттях, відеоматеріали, що розміщені на інших інтернет-ресурсах, енциклопедії тощо (Мал. 5).

Для таких дисциплін як історія, подібна форма комунікації зі студентами є дуже зручною і інформативною. Виконуючи свої домашні завдання, студенти завжди мають можливість звернутися до рекомендованих вами онлайн підручників. Крім того, подібні сторінки підходять для створення спеціальних каталогів, куди можливо розміщувати не тільки книжки чи текстову інформацію, а і створювати відеотеки, які студенти переглядають більш охоче, використовують для закріплення матеріалу. Таким чином для занять з історії України, а саме – повторення та узагальнення матеріалу, було підібрано дуже зручну відеоінформацію:

(Мал. 5)

Посилання на відео:
Історія України від най-давніших часів до ХХ ст.
1. Історія України частина 1

https://www.youtube.com/watch?v=RzyzwKNyaUw (Виникнення - Київська Русь)
2. Історія України частина 2 https://www.youtube.com/watch?v=t5ZfJYiQPvk (Київська Русь - Галицько-Волинське князівство)
3. Історія України частина 3 https://www.youtube.com/watch?v=_WAVI8aXbr0 (+ детальна історія козацтва -https://www.youtube.com/watch?v=Deds3PmElRg) (Українські землі у складі ВКЛ та Польщі)
4. Історія України частина 4 https://www.youtube.com/watch?v=4KxktUUSWH0 (Визвольна війна Богдана Хмельницького)
5. Україна в Добу Руїни - https://www.youtube.com/watch?v=IX2q7JkLuZQ (+ відео про Мазепу) https://www.youtube.com/watch?v=nGaHz1TMtSg&list=PL7BE699ED0E6905AE&...)
6. Конституція Пилипа Орлика (https://www.youtube.com/watch?v=twr4Qf6Xl-g) (+ короткий варіант

https://www.youtube.com/watch?v=P0Jb54yZxeY&list=PL7BE699ED0E6905AE&...)
7. Знищення Запорізької Січі Катериною ІІ https://www.youtube.com/watch?v=rXQYxOjjJ_g (1-ша частина)
8. Знищення Запорізької Січі Катериною ІІ

https://www.youtube.com/watch?v=ez5XxFi3zkY (2-га частина)
9. Українські землі у ХІХ ст https://www.youtube.com/watch?v=KTIg8wc6ELE (1-ша частина)
10. Українські землі у ХІХ ст (2-га частина)

https://www.youtube.com/watch?v=n0iO4gY1E9w

(+ Кирило-Мефодіївське товариство https://www.youtube.com/watch?v=EMj6lE51XiU, +https://www.youtube.com/watch?v=EMj6lE51XiU)

(+ весна народів у Галичині

https://www.youtube.com/watch?v=aNGQ3X5o0Ms)
11. Культурне відродження Українських земель наприкінці ХІХ ст

https://www.youtube.com/watch?v=j_Hiqd56HT4&list=PL7BE699ED0E6905AE&...
23. Прийняття конституції незалежної України

https://www.youtube.com/watch?v=rtytGfo-EJU&index=11&list=PL7BE6...
24. Україна в 1990-ті

https://www.youtube.com/watch?v=LW5MgZaRyVE&index=36&list=PL7BE6...
25. Сучасна Україна https://www.youtube.com/watch?v=HRI9RalSrA4

Серед інших корисних інструментів спільно потрібно виділити «Посилання», «Аудіозаписи», «Відео», «Фотоальбоми», «Стіну», «Документи»

«Посилання» дозволяють здійснювати «перехід» з Вашої спільноти на іншу, але, також тематичну, яка може стати в нагоді студентам. При цьому це може бути внутрішній перехід – на таку ж саму спільноту «Вконтакте», наприклад «Суспільно-історичний клуб

«Освічена Україна», чи зовнішній – на онлайн підручник для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання – «Історія України та всесвітня історія: книги, підручники, довідники та додаткові матеріали - шкільна програма 5-12 клас».

Сучасним відомим засобом для «прочитання» студентами та школярами художньої літератури є аудіокниги, які щороку стають все більш популярними. Ідея полягає у тому, щоб створити аудіотеку лекцій з історії України. Така можливість є завдяки зручному інструменту «Аудіозаписи», куди можна «закачувати» як свої начитані лекції, так й інші, що є у вільному інтернет-доступі. У групі «Історія» міститься курс аудіоматеріалів, які начитані за лекціями Бердути Михайла Захаровича (кандидат історичних наук, доцент ХНУ ім. В. Н. Каразіна ) «Експрес-курс для підготовки до ЗНО (2009)».

Аналогічним інструментом «Аудіозаписам» виступає «Відео», на базі якого можна створити, наприклад, віртуальний кіноклуб «історичне кіно», а під відео влаштувати обговорення. Як правило, подібні перегляди поліпшують розуміння студентами соціально-економічного розвитку доби, що вивчається, тощо.

«Фотоальбом» складається з головного, який відображається на Вашій стіні і фактично є її тематичною емблемою, та додаткових, кількість яких необмежена. Кожен альбом має назву і опис до фото. Для групи «Історія» актуальним є створення альбомів із історичними картами, які укладаються у хронологічній послідовності чи по періодам. Також альбоми можуть формуватися по темам, крім підручника, студентам може бути рекомендовано переглянути альбом за відповідною тематикою (Мал.7).

У вкладку «Додатки» закачуються документи, у різних форматах: *.doc, *.docx, *.pdf, *.djvu тощо. Сюди потрібно додавати рекомендовані підручники студентам, залікові зошити у відповідних форматах, тренувальні вправи, посилатися на них при підготовці до семінарів тощо ( Мал. 8).

Але найзручнішим інструментом для комунікації з усіма учасниками спільноти, безперечно, є «Стіна», записи якої відображаються у стрічці новин кожного користувача спільноти. Будь які новинки, чи то підручник, який буде пізніше доданий у «документи», чи то карта, яку

Ви розмістите у відповідний фото- альбом, чи то «відео», яке потім з’явиться у вашій відеотеці, пот-рібно спочатку ві- дображати на стіну, яка транслює будь-які Ваші дії у хроно-логічній послідовності, тобто на ній можна здійснювати пошук записів, відразу коментувати їх, додавати у свої – шляхом «схвалення».

Підводячи підсумок, слід зазначити, що сьогодні неможливо обійти інтернет і він є потенціально основним ресурсом, який використовується сучасними суб’єктами навчання. Але якість інформації, що здобувається в інтернеті часто дуже низька, адже ніяк не контролюється з боку освіти. Щоб зробити цей ресурс не тільки інформативним, а і корисним, потрібно докласти чималих зусиль аби мінімізувати кількість «інформаційного» мотлоху, споживачем якого є кожна пересічна людина. Крім віртуального і дистанційного навчання, сучасний викладач має «проникнути» у ті системи, які використовуються суб’єктом навчання найбільше і найчастіше і скерувати його увагу у відповідне русло. Таким чином, можна не тільки задавати домашнє завдання, а і подавати до нього ресурси – інтернет-посилання, носії, підручники, за якими це завдання виконується без проблем. Такі заходи приводять до того, що у студента не виникає проблем із пошуком, а відповідно і виконанням завдань. Дуже зручним середовищем для такої співпраці, в рамках «викладач-студент», є соціальна мережа «Вконтакте», а місцем, де цей діалог відбуватиметься, стане група-гурток, що є справжньою скарбницею для кожного, хто бажає навчити і навчитися.

Бібліографічні посилання

1. Дубова Н. Web 2.0: перелом в парадигме обучения [Електронний ресурс] / Н. Дубова// Открытые системы.–2008.–№ 9.– Режим доступу: http//www.osp.ru/os/2008/09/5714459/

2. Радченко М.В. Освітній потенціал соціальних мереж як складової інформаційно-освітнього середовища [Електронний ресурс]. Режим доступу - http://www.sworld.com.ua/konfer35/726.pdf.

3. Саттарова О.Е., Ярыгина Т.И., Перевозчикова Г.Г. Использование социальной сети в учебном процессе фармацевтического вуза [Електронний ресурс]. Режим доступу - http://www.science-education.ru/109-9492.